Одним з випадків, з якими зіштовхуються жінки, що працюють за барною стійкою, є сексуальне домагання. Це можуть бути непристойні коментарі, образливі жести або навіть ненавмисні дотики соціально некваліфікованих і неадекватних клієнтів. Таке поводження завдає серйозної шкоди не тільки психологічному стану жінки, але й підриває її гідність та постійний страх. Домагання позбавляють жінку можливості нормально працювати, що робить навіть таку суто професійну сферу несприятливою для жінок.
Справедлива заробітня плата також є однією з головних проблем, з якими стикаються жінки, що працюють за баром. На жаль, вони часто отримують меншу заробітну плату за аналогічну роботу, яку виконують чоловіки. Це форма гендерної дискримінації, яка очевидно порушує принципи рівної оплати праці. Жінкам не виплачується належної компенсації за їхні уміння та навички, що обмежує їхню фінансову незалежність та соціальне положення.
Головною проблемою також є стереотипне уявлення про жінок за барною стійкою. Багато людей вважають, що жінки не здатні на важку фізичну роботу або не можуть ефективно керувати баром. Це призводить до того, що жінки меншою мірою отримують можливості для розвитку в цій галузі. Вони можуть бути ігноровані, не отримувати вдячності та визнання за свої зусилля і результати. Такий стереотип створює перешкоди для кар'єрного росту та може зменшувати мотивацію жінок займатися барним обслуговуванням.
Крім того, жінкам також доводиться зіткнутися з обмеженнями в кар'єрних можливостях. Не гідна робота, яка зазвичай присвоюється барледі, надає перевагу чоловікам щодо можливостей для кар'єрного росту. Для жінок може бути складно зайняти посаду менеджера, керуючого бару або шеф-бармена, незважаючи на їх професіоналізм та досвід у роботі. Це завдає шкоди їхнім майбутнім можливостям та пригнічує рішучість досягнути бар'єрів у кар'єрному зростанні.
Нарешті, сексистські стандарти зовнішності також впливають на жінок-барменів. Їм зображують більш високі вимоги до зовнішнього вигляду та стилю одягу, порівняно з чоловіками. Жінки можуть бути змушені змінювати своє зовнішнє вираження, навіть коли це суперечить їхнім власним бажанням або комфорту. Це обмежує їх право на самовираження та свободу вибору.
Всі ці приклади сексизму по відношенню до жінок, що працюють за барною стійкою, свідчать про наявність гендерної нерівності та дискримінації в професійній сфері.
Проте, останнім часом спостерігається зростання кількості жінок, які працюють за барною стійкою. Зміна соціальних уявлень та збільшення свідомості щодо рівності може сприяти зміні цього стану речей. Отже, вплив культурних, соціальних та стереотипно-рольових факторів пояснює, чому в Україні за барною стійкою працює більше чоловіків, ніж жінок. Однак, ця ситуація може змінитися в майбутньому зі зростанням свідомості та прийняттям нових стереотипів.